Статистика вчинення нотаріальних дій говорить про те, що щохвилини в Україні нотаріально посвідчуються два договори. Угода досконала у письмовій формі підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законами України або ж за домовленістю сторін. На вимогу фізичної або юридичної особи будь-який правочин з її участю може бути нотаріально посвідчений.
Зміст
Будь-які правочини з нерухомим майном в Україні підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню. Як видно з переліку, більшість договорів є саме угодами з нерухомістю.
Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка має на це право (наприклад, представником виконавчого комітету сільської, селищної, міської рад).
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (усвідомленість своїх дій, за законом виникає з 18 років, або раніше у випадку реєстрації шлюбу; при обмеженні дієздатності необхідна згода піклувальника).
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (застосування фізичного чи психічного тиску другою стороною або іншою особою неприпустимо).
Зміст правочину не може суперечити законодавству (наприклад, підлягає визнанню недійсним умова договору між двома юридичними особами про те, що сторони ні за яких умов не будуть вимагати розірвання договору).
Правочин має вчинятися у письмовій формі.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (не можна розглядати як угоду дії, якими реальність настання правових наслідків поставлена в залежність від поведінки сторін або інших обставин).
При недотриманні обов’язки нотаріального посвідчення угоди з нерухомим майном, така угода є недійсною.