Державний реєстр майнових прав на нерухоме майно з 1 січня 2016 роки замінив нотаріусам і їх клієнтам весь паперовий документообіг на електронний. З тих пір в ЗМІ неодноразово просочувалася інформація про хакерські атаки на держреєстр з метою зміни записів в ньому – таким чином хакери могли виконувати замовлення або діяти в особистих інтересах з метою незаконного збагачення, адже змінивши записи в реєстрі, можна не тільки вивести квартиру з іпотеки або зняти з неї арешт, але і просто змінити власника.

Але атака від 13 липня 2016 року став наймасштабнішою з моменту введення в експлуатацію електронного держреєстру майнових прав. З самого ранку 13 липня нотаріуси не могли увійти в систему держреєстру. Атака тривала протягом двох днів – і на весь її період укладання будь-яких нотаріальних угод з нерухомістю в Україні було призупинено.

Якою була мета атаки

За заявами відповідальних чиновників, прецедент кваліфікується як DDoS-атака. Тобто метою хакерів (на думку відповідальних за держреєстр) був саботаж системи за рахунок її тимчасового виходу з ладу.

Але багато експертів в сфері комп’ютерних мереж дотримуються іншої думки: DDoS-атака з високою часткою ймовірності могла стати лише прикриттям для хакерських махінацій з держреєстром. Поки відповідальні відомства намагалися відновити нормальну роботу державного майнового реєстру, зловмисники могли провести зміни деяких записів в ньому.

Чи є захист від хакерів

Захист державного реєстру полягає в збереженні історії зміни будь-яких записів. Однак, немає ніякої гарантії того, що хакерам не вдасться зламати базу даних з історією записів і змінити дані вже в ній.

Експерти відзначають, що на даний момент Україна ще не готова до повного переходу на електронний документообіг через слабо розвиненою захисту від зломів.

Єдиною адекватним захистом майнових прав на нерухомість на даний момент є збереження паперових копій правовстановлюючих документів.