Земля завжди була і залишається найбільш прийнятним об’єктом для інвестицій. Але на сьогодні питання про її придбання у власність знаходиться в складному становищі. Це пов’язано з тим, що закон про землю не ухвалений, а на продаж сільськогосподарських земель накладено мораторій. Він поширюється як на самих українців, так і на іноземних громадян.
Зміст
Конституцією України, а саме частиною 1 ст. 26, усі іноземні громадяни й ті, хто не має громадянства, але знаходяться на території країни й це підтверджено законом, можуть користуватися тими ж привілеями та свободами, що й українці. Виняток становлять ситуації, обумовлені окремими законами.
Згідно зі ст. 374 Цивільного кодексу (ЦК) України іноземці або особи без громадянства мають право на придбання у власність земельних ділянок. А якщо звернутися до ст. 377 ЦК, іноземці при придбанні частки будинку автоматично отримують права на землю, на якій він стоїть. Цільове призначення при цьому не міняється.
Усі земельні ресурси на території держави діляться на дві категорії:
Громадяни нашої країни можуть купувати землі будь-якого призначення. Категорії й підстави не обмежуються. А ось для іноземних підданих існує ряд обмежень. У Земельному кодексі (ЗК) України частиною 2 ст. 81 передбачено право власності для громадян інших держав в наступних випадках:
Перехід у власність здійснюється методами описаними в законодавстві. Тобто через купівлю-продаж, дарування, обмін або договір ренти. Також може бути оформлена процедура передачі у спадок.
Ч.4 ст. 22 ЗК чітко обумовлює, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення не можуть стати власністю іноземних резидентів або осіб без громадянства. Наслідком цього пункту є ч. 4 ст. 81 і 82. У них говориться про те, що при отриманні у спадок земельного наділу, що має сільськогосподарське призначення, резидент іншої країни зобов’язаний добровільно продати його. Інакше він буде відчужений.
Але і тут є свої тонкощі. Передача спадку для представників інших країн нічим не відрізняється від загальноприйнятого процесу. Вступ у права настає через півроку. Далі новий власник зобов’язаний пройти реєстрацію. Після цього він отримує офіційне свідоцтво на земельну ділянку.
Таким чином час до відчуження, при отриманні в спадок іноземцем сільськогосподарських земель, починається з моменту його реєстрації, як власника.
Ще строгіші обмеження торкаються іноземних юридичних осіб. Їх права чітко описані в ч. 2 ст. 82 ЗК України. Юридична особа або організація можуть придбати у власність землю несільськогосподарського призначення в таких випадках:
Згідно з діючою правовою базою обумовлена і наявність права власності на землю для підприємств з часткою іноземного капіталу. У ч. 3 ст. 82 Земельного кодексу передбачені ті ж права, що і для іноземних юридичних осіб. А ст. 129 цього ж закону регулюються можливості продажу земельних ділянок, що знаходяться у володінні держави або органів місцевого самоврядування.