У зв’язку зі змінами в українському законодавстві, що регулює правила зміни місця проживання громадян, з переліку документів, які потрібні для оформлення права власності на нерухомість зникла будинкова книга. Інформацію з неї при здійсненні угоди сьогодні продавець надає у формі довідки (виписки з будинкової книги відносно місця реєстрації) за формою 13, отриманою у відповідь на офіційний запит в ЦНАП, а сама фіксація місця проживання має повідомлювальний характер.
Зміст
Будинкова книга є бланком встановленої форми, призначенням якого є документування інформації про місце проживання громадян. Спочатку форма видавалася власникам приватних будинків. В ході приватизації, що припускає виведення приміщень з державної власності в приватну, будинкові книги почали видаватися на руки власникам приватизованих квартир (відповідальним мешканцям). Будинкові книги радянських часів, оформлені на житлоплощу в ЖБК, зберігаються у голови.
Виняткове право вносити зміни в документ до недавнього часу мали фахівці органів міграційної служби. Основним призначенням цього документу була можливість відстежити місцезнаходження громадянина. Без наявності прописки українці не могли здійснювати ряд юридичних дій і отримати соціальні послуги, передбачені законодавством.
Наявність реєстрації дозволяла застосовувати до громадян адміністративні покарання, інформування про здійснення яких спрямовувалося на адресу прописки. Також, виходячи з кількості зареєстрованих в приміщенні громадян, до недавнього часу вважалися норми споживання ресурсів (за відсутності приладів обліку). За допомогою цієї книги вівся облік кількості осіб, що мешкають у квартирі. При вибутті громадян (від’їзд, смерть, закінчення терміну тимчасової прописки) обов’язковою умовою було зняття з реєстраційного обліку впродовж обмеженого періоду часу.
Зважаючи на відсутність проведення обліку в іншій формі, чим паперова, саме будинкова книга була підтвердженням реєстрації громадянина. Відомості дублювали в посвідченні особи, і частенько при зверненні в державні структури вимагалося надавати й паспорт, і будинкову книгу.
Слід зазначити, що відсутність інформації про місце проживання громадян в електронному вигляді може створити проблему в певний момент, і тому позбавлятися від документу в традиційній паперовій формі не варто.
Виписка з будинкової книги є офіційним документом, який складається на основі відомостей, внесених в паперовий бланк уповноваженими особами. У довідці містяться особисті дані усіх зареєстрованих (ПІБ, номер паспорта), а також вказуються дати фіксації їх місця проживання. У документі також відображаються дані відносно попереднього місця реєстрації мешканців і дата зміни «прописки». У окремій графі довідки є інформація про характер прописки (тимчасова або постійна) і наявність прав власності на майно.
Отримання виписки з будинкової книги може бути продиктовано підготовкою документів для оформлення угоди відчуження майна (передачі речових прав) а також при постановці на військовий облік.
Цей документ дозволяє перевірити кількість прописаних у квартирі або будинку мешканців, а також оперативно виявити наявність або відсутність зареєстрованих за вказаною адресою неповнолітню дитину, недієздатних особ або осіб з обмеженою дієздатністю. Форму 13 зобов’язаний вимагати державний реєстратор при укладенні угод по відчуженню нерухомого майна. Запит частенько формує сам нотаріус, але через тривалість отримання відповіді доцільно отримати довідку самостійно.
З 2016 року реєстрацію місця проживання громадян України сьогодні уповноважені проводити відділи при виконкомах місцевих (міських, сільських і селищних) рад. Також прийом заявок здійснюється в ЦНАП (Центрах надання адміністративних послуг).
Для оформлення місця проживання на території України на сьогодні вимагається:
Для проведення перереєстрації за новим місцем проживання або оформленні первинної прописки треба також надати письмову згоду власників житла. Мешканцям, які будуть «прописуватися» у приміщенні треба при собі мати військовий квиток і в деяких випадках талон зняття з реєстрації з колишнього місця проживання.
Власник приміщення повинен підтвердити своє право власності одним з наявних документів на нерухомість. У приватному домоволодінні й квартирах в його ролі використовують свідоцтво про право власності на житло. «Прописка» у державні квартири (за рішенням власника) робиться на підставі ордера.
Реєстрація дитини здійснюється з одним з батьків або за адресою одного із законних представників неповнолітнього. Дітей у віці старше 14 років, що отримали паспорт громадянина України, прописують за адресою, вказаною в заяві.
Тимчасову реєстрацію місця перебування можна здійснити на основі договору найму, підселення або оренди. У виняткових випадках в якості документу, що підтверджує право проживання громадянина у вказаному в заяві житлі, є рішення суду.
Допомогти розібратися з юридичними питаннями, які виникають після переходу права власності на житло, зробити аудит документів та отримати консультацію фахівців з будь-яких інших питань, що стосуються майнових прав, можна в компанії «Нове БТІ».
У переліку послуг компанії проведення незалежної оцінки будівель і земельних ділянок різного призначення, виготовлення технічної документації на приміщення і супровід угод. У нас ви можете замовити послугу підготовки пакету документів для передачі майнових прав. З повним переліком послуг компанії «Нове БТІ» можна ознайомитися на сайті. Поставити питання фахівцям можна при особистій зустрічі або в телефонному режимі.